Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

 

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

  • створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

  • реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

  • виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

  • визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

  • приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

  • переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

  • оподаткування майна згідно з законом;

  • визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

  • в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

 

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник.

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночно їдіяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

 

Проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якомуздійснюється:

  • ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої

проводиться оцінка;

  • визначення бази оцінки;

  • подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

 

Незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:

  • укладення договору на проведення оцінки;

  • ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої

інформації, необхідної для проведення оцінки;

  • ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та

застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її

результатів;

  • вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно

відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки,        та їх застосування;

  • узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;

  • складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкту оцінки на дату оцінки;

  • доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату

(у разі потреби).